Історія парафії

Парафія «Христа Царя Всесвіту» утворена декретом Ординарія Києво-Житомирської єпархії Єпископом Яном Пурвінським від 8 лютого 1996 року. Початково не вистачало священиків, які б могли провадити у парафії душпастирську діяльність. Коли прибув душпастир – не було відповідних приміщень для парафіяльних потреб. Протягом 12 років доводилося орендувати різні приміщення для відправляння Святих Мес і проводження всіляких катехетичних занять. Спочатку цим цілям слугували квартири в багатоповерхівках. Потім ми орендували мале і без огрівання приміщення на першому поверсі у будинку культури. Через рік ми пригледіли 3 напівпідвальні приміщення у цьому ж будинку. Початково виглядали вони відстрашуючи, тому що вікна були забиті дошками і засипані сміттям. Після підготування відповідних договорів з дирекцією дому культури ми приступили до роботи: вивезли сміття, вставили вікна, відремонтували стелю і стіни, пофарбували підлогу. Після цього зробили підвищення на місці, що передбачалося на пресвітерій. Там ми залишались понад 6 років, аж до пам’ятного 27 серпня 2008 року, коли нам повідомили, що від 1 вересня ми будемо платити за щомісячну оренду приміщення більше ніж на 1000 доларів. Варто додати, що декілька місяцями раніше дирекція нам дуже дошкуляла, доводячи, наприклад, сестру монахиню до сліз. Тому, дізнавшись про плановане підвищення ціни оренди, ми розуміли, що нас хочуть остаточно звести.

У цьому всьому, однак, діяло Боже Провидіння – ще того пам’ятного дня ми знайшли дуже вигідну для нас пропозицію: ціна оренди була на рівні ледве 30% від реальної, але за це ми отримували в користування ділянку у приватному секторі з будинком і омріяною під каплицю прибудовою, яка була побудована власниками як столярний цех. Відразу ми почали підготовляти не тільки вищезгадані приміщення, а також шестиметровий хрест перед будинком і каплицею. Протягом 10 років щоденно разом з сестрами урсулянками (OSU), що працюють в парафії, ми молилися про отримання для парафії постійного місця і можливість побудувати власну святиню. Важко було передбачити, що вже через рік вся згадана ділянка і будинки на ній стануть нашою власністю. Дякуючи Богу, власне так сталося 25 червня 2009 року. 

У новому місці ми спочатку зробили необхідні ремонти: замінили всю систему опалення і електрики, замінили підлогу, відремонтувати стіни і стелі. Колишня столярна перетворилася у справжню каплицю, а старий будинок площею 48 м² став місцем для катехізацій і душпастирських справ, а також помешканням для священиків.

Ми дякуємо Богові, що після 14 років постійних переїздів і орендування приміщень маємо те, про що кожного дня голосно молилися – власне місце. Однак те, що було для нас метою, стало також і початком. Адже для реалізації всіх завдань парафії ми потребуємо більше місця і не маленької каплиці, але справжньої святині, яка також своїм зовнішнім виглядом буде говорити про сакральність місця. Плануючи розбудову, сподіваємося, що при парафії «Христа Царя Всесвіту» буде створений релігійно-культурний осередок, який детально описаний у розділі «Плани парафії».

Надіємося, що знайдуться люди, в серцях яких знайдеться зрозуміння та бажання прийняти участь у наших ділах та планах.

Наша історія на фотографіях

Після того, як нас викурили з підвалу будинку культури, нашим новим пристанищем мала стати ділянка зі старим будиночком та прибудовою по вул.Лохвицькій,46.

Так ззовні виглядало місце, куди ми збиралися переїжджати. Вересень, 2008 рік:

 
 

А так виглядало приміщення, яке мало слугувати нам каплицею:

Всередині будинку:

Може когось такий вигляд і міг би шокувати, але не нас. У парафіян було чимало досвіду як з приміщення яке, здавалося може слугувати лише звалищем для сміття, можна зробити дуже навіть пристойну каплицю. Тому без сумнівів і з великим ентузіазмом ми взялися до роботи.

Спочатку було прибирання території:


Перші ремонтні роботи:

Переїзд з підвального приміщення будинку культури і облаштовування нової каплиці:


Роботи вистачало всім:


І ось, що нам вдалося: такою стала наша нова каплиця у приміщенні колишньої столярні:

І в ній закипіло релігійне життя:

Перший Відпуст, свято Христа Царя Всесвіту, 2008 рік:


Освячення та встановлення хреста біля нової каплиці:

Наша перша зима:

Пасхальна Літургія, 2009 рік:

«Просіть, а буде вам дане..». Молитви парафії та всіх наших друзів неустанно возносилися до Неба, щоб парафія «Христа Царя Всесвіту» на лівому березі Києва мала не орендоване, а своє місце, звідки нас ніхто не вижене, де ми б могли втілювати наші плани. І так сталося. У червні 2009 року ми викупили орендовану ділянку і розпочали масштабні ремонти:

А релігійне життя парафії, не дивлячись на незручності, продовжувалося:

А ось і перші проблиски кінця у довгому тунелі ремонтних робіт:

Нарешті звершилося! Після досить довгих та тяжких ремонтів наша каплиця стала виглядати так:

Про давні часи, у вже новій каплиці, нагадували лише старі червоні кінозальні сидіння, але і це стало лише справою часу, і … Березень 2010 р.:



Натомість будинок після ремонту став місцем катехізацій та парафіяльних зустрічей, а також помешканням для душ пастирів:


Кімнати священиків, хоча маленькі, проте власні:


Але так гарно було лише всередині, а зовні:


Тому, скінчивши з ремонтами будинків, ми засукали рукава і взялися впорядковувати ділянку. Квітень 2010 р.:


І ось, що з цього вийшло:

А літом це виглядає так:

Тепер життя парафія «Христа Царя Всесвіту» проходить у «себе» і в гідних умовах:

У квітні 2011 року ми замінили старий дерев’яний пліт новою бетонною огорожею, яка буде мати також своє функціональне значення під час будови на ділянці, а також поставили нову хвіртку і в’їздну браму: 


Проте, це лише початок. По-перше, внутрішня каплиця немає свого відображення ззовні, про сакральність місця говорить лише шестиметровий дубовий хрест. Дуже хотілося б, щоб каплиця мала своє зовнішнє звершення з вежею увінчаною хрестом. По-друге, нам дуже не вистачає місця, адже у Києві є велика потреба оточити турботою багато різних середовищ і груп. Сподіваємося, що відповіддю на згадані потреби буде представлена нижче пропозиція реконструкції та забудови нашої ділянки. Над перетворенням пропозиції у завершений проект та його затвердженням нині інтенсивно працюємо.